Кожного разу, коли я замислюють над особливостями сучасного суспільства, в моїх думках засідає твердження про те, що суспільство на сьогодні лишається все ж споживачами ніж творцями, а та незначна частка людей, яка ще має сили і бажання щось творити, весь час піддається критиці всеспоживчого загалу.

  Ось і в даній статті, аналізуючи діяльність визначних людей, які зробили местецтво таким, які ми його знаємо сьогодні, дається в знаки вплив на них соціальних стереотипів, які існували в той час. Виннятком не став і визначний радянський діяч кіноматографу, Сергій Михайлович Ейзенштейн.

  Людина, яка на сьогодні вважається класском кіномистецтва, своє житя в цьому світі вмістила в 50 років, проте як відзначають його послідовники, Сергій Ейзенштейн живий своїми працями і до нині і кожен з творчих людей, має надію на те, що він житиме і надалі.

   С.М. Ейзештейном, є власником нагород за призові місця Міжнародних виставок в Франції, презером  Американських та Відчизнаних  кінофестивалей, проте найбільшою нагородою яка є результатом його творчої діяльності є  та незлічена кількість праці,  яка вплинула на розвиток мистецтва для наступних поколінь є незліченою і актуальною до сьогодні.   

   Народився С.Ейзенштейн на території сучасної Латвиї в родині архітектора та діючого статського радника Михайла Осиповича та Юлиї Іванівни Ейзештейн,був єдиною дитиною в родині, розмовляв німецькою, французькою та англійскою мовами. Сергій отримав класичну освіту, вивчав малювання, захоплювався театром.

  З 1921 - 1922 р.р. С.Ейзенштейн зарахований режисером - стажувальником до Державних вищих майстернь під керівництвом В.Е.Меєрхольда, а з 1923 р. викладає різноманітні дисципліни як керівник театральних майстернь Проліткульту, як відзначають мистецтвознавці, його учні стали яскравими діячами театру і кіно.

  Більшість дослідників творчості С.М.Ейзенштейна,характеризують його як людину працелюбну, направлену на самовіддачу, для автора було важливо все, що стосується героїв його картин. Він ретельно промальовував персонажів на папері, які до деталей нібито оживали на екрані, дозволяли глядачеві поринути не лише в світ мистецтва, але і з іншої точки зору поглянути, на ті пистання і ситуації, які існували в того часному суспільстві.

   Праці С.Езинштейна, вважаються такими, які дають виклик тогочасним соціальним принципам Радянського суспільвтва. Виннятком не стала картина "Броненосця Потемкина", в якій автор сміливо зобразив картини смерті продиктовані стиком принципів між того часною владою та народом, знімав картини присвячені Жовтневій революції, сміливо виразив характер  свого персонажа з притаманними лише йому рисамив як це було зображено в творі "Іван Грозний" та беззупинно працював над безліччю сюжетів до всіх кінематографічних робіт, над якими в той час працював.

   С.Езинштейн також запам'ятався як той, кому в 30 - х - 40 -х роках минулого століття, вдалося працювати на такому рівні кіномистецтва, який весь інший світ відкриє для себе лише в 60 - 70 р.р. і залишить цей рівень до теперішній 10 - х років ХХІ ст.

   Випередивши весь світ на 30 - 40 років, Сергію Ензенштейну вдалося творити картини, які нам стануть відомими лише з часом приходу телебачення, як масового явища.  

   На сьогодні поринаючи в творчість С.М. Ензиншейна, кожен з творчих людей може знайти в його працях той досвід, який є прикладом натхнення та закликом до розвитку того світу в якому ми проживаємо, не зважаючи на час і простір. А саме це відчуття, дає кожному з нас відчуття безсмерття улюбленого автора.  

Дякую за увагу.

Над матеріалом працювала

К.Бобровська